Мій сайт

Головна » 2015 » Декабрь » 7 » П’ять років без Поповича …і з ним
13:08
П’ять років без Поповича …і з ним

П’ять років без Поповича …і з ним

Уже вп’яте у грудні збирає Костянтин Попович шанувальників своєї творчості. Завдяки цій світлій Людині ми маємо змогу згадати минуле, осмислити теперішнє, зазирнути у майбутнє…Ще нікому не вдалося зупинити невпинний плин часу… А ми п’ять років без Поповича …і з ним: продовжуємо дописувати білі аркуші, які залишилися чистими на його робочому столі… 4 грудня до актової зали Чернівецької гімназії №6 завітали гості: Василь Васильович Костик – кандидат філологічних наук, доцент, кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича; Кожолянко Георгій Костянтинович – доктор історичних наук, професор кафедри етнології, античної й середньовічної історії Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича; Василь Васильович Васкан – поет, публіцист, член Національної спілки письменників України; Іван Михайлович Дерда – композитор, Заслужений артист України, кандидат педагогічних наук, доцент Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, заступник голови обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка; Василь Тодорович Джуран – поет, журналіст, член Національної спілки журналістів України, член редколегії видання «Університетський вісник» Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича; Марія Іванівна Дудидра – бібліотекар відділу краєзнавства Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.Івасюка; Анатолій Федорович Ісак – головний редактор газети «Буковина»; Микола Петрович Гавка –фотокореспондент газети «Буковинське Віче»; Діана Миколаївна Тома – журналіст газети «Зоріле Буковіне».

Серед запрошених Надія Денисівна Бабичкандидат філологічних наук, професор кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича; Георгій Іванович Білянін – кандидат педагогічних наук, доцент, директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області; Тамара Антонівна Мінченко – педагог, українознавець, заслужений працівник освіти України, методист українознавства науково-методичного центру виховної роботи ІППОЧО; Валерій Михайлович Степаненко – директор Романковецької гімназії; Неля Борисівна Зла – учитель історії, директор історико-літературного музею імені Костянтина Поповича у Романковецькій гімназії на Сокирянщині, племінниця Костянтина Федоровича; Лариса Сергіївна та Олексій Миколайович Редько – племінники Костянтина Поповича. З певних причин вони не змогли до нас завітати, але ми спробували встановити з ними телефонний зв'язок.

Підтвердженням того, що за п’ять років не всохла криниці мудрості, а дорогу життя зігрівали промені сонця пам’яті про Костянтина Федоровича Поповича стали слова наших шановних гостей.

Василь Васильович Костик – кандидат філологічних наук, доцент, кафедри української літератури ЧНУ імені Ю.Федьковича, розповів, що в університеті продовжують досліджувати творчість відомого емінескознавця: пишуть курсові та дипломні роботи.

Фольклор, мова, література, історія – це ті складові, які роблять з людини Людину. Це ті галузі науки, які допомогли Костянтину Федоровичу стати Людиною року, зазначив Кожолянко Георгій Костянтинович – доктор історичних наук, професор ЧНУ імені Ю.Федьковича. Також він запропонував проводити конференції, присвячені Костянтину Поповичу, на Буковині, оскільки тут його коріння!

Перший вечір пам’яті Костянтина Поповича зініціював Василь Васильович Васкан. На кожну із таких зустрічей поет, публіцист, член Національної спілки письменників України, приходить із новою книгою. І сьогодні Василь Васильович не порушив «журавлиний клин», хоча зазначив, що збірочка ще в друці.

Жодна із подій, весела вона чи сумна, не проходить без пісні. Жоден вечір, присвячений Костянтину Поповичу, не відбувається без Івана Михайловича Дерди – композитора, Заслуженого артиста України, кандидата педагогічних наук, доцента Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича. На зустріч із гімназистами Іван Михайлович прийшов із улюбленою піснею Костянтина Федоровича.

Костянтин Попович дав нам ще одну можливість поспілкуватися у тісному колі з науковцями, письменниками, композиторами, а також і журналістами. Василь Тодорович Джуран – поет, журналіст, член НСЖУ, на жаль, познайомився із Костянтином Поповичем заочно, переглядаючи роботи на ХV Загальнонаціональному конкурсі «Українська мова – мова єднання». Сьогодні він пише статті про Поповича на сторінках «Буковинського Віче», у яких зазначає, що іменна дошка на чернівецькому будинку, у якому проживав Академік, незабаром все ж таки з’явиться.

Кожна справа приносить хороший результат тільки тоді, коли є підтримка сім’ї, рідних, близьких людей. Лариса Сергіївна та Олексій Миколайович Редько – племінники Костянтина Поповича, не змогли до нас сьогодні завітати, але їх голос лунав із екрану короткометражного фільму звіту «П’ять років без Поповича …і з ним» (режисер-постановник Михайло Гросу). Тут ми почули також мудре слово Надії Денисівни Бабич – кандидата філологічних наук, професора кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича.

Батьківщина – наймиліше серцю місце на землі. Голос з рідного села Поповича пролунав із слухавки мобільного телефону: говорив Валерій Михайлович Степаненко – директор Романковецької гімназії, та Неля Борисівна Зла – учителем історії, директором історико-літературного музею імені Костянтина Поповича.

Повівало Дністровою свіжістю і зі сторінок книжок. Виставку уже вкотре запропонувала нам Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені М.Івасюка у особі Марії Іванівни Дудидри – бібліотекаря відділу краєзнавства.

Серед експонованої літератури була і буковинська періодика. А в залі – головний редактор газети «Буковина» Анатолій Федорович Ісак, який пообіцяв, що ім’я Костянтина Поповича і надалі не сходитиме зі сторінок очолюваного ним видання.

Найбільше вразив гостей відеоролик-реклама 16-томного видання праць К.Ф.Поповича (режисер-постановник Михайло Гросу) та збірник статей «Сніп на покуті. Костянтин Попович на сторінках буковинської преси» (упорядники: Іван Аврелович Ігнат – директор, учитель історії; Тетяна Іванівна Фонарюк – учитель української мови та літератури). Іван Аврелович Ігнат зазначив, що планується друге видання збірника, куди ввійдуть статті, які не потрапили (із певних причин) до першого випуску.

Вечір-спомин, побудований на цитатах, вибраних Тетяною Іванівною Фонарюк – учителем української мови та літератури, ще раз довів: генії не вмирають, вони тільки перероджуються в генетичні коди поколінь, яким і належить дослідити недосліджене, довершити недовершене, дописати недописане. Перебуваючи на таких зустрічах вкотре переконуєшся, що людина живе, поки її пам'ятають.

Костянтин Федорович вмів збирати навколо себе гарну аудиторію, продовжує він це робити і досі. Сподіваємось на подальшу співпрацю, яка буде підтримувати вогонь свічки пам’яті Костянтина Поповича.

Більше фотографій за посиланнями:https://www.youtube.com/watch?v=1KEamEO375c&list=PLOQqVtnkhWmhNAPRSujG8OrGCKS9569gd

https://www.facebook.com/nicolae.hauca/media_set?set=a.10204868674508211.1073742117.1579975698&type=3&uploaded=60

 

 

Категорія: Оголошення | Переглядів: 1371 | Додав: Adik | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Четверг, 28.03.2024, 14:49
Вітаю Вас Гість

Категорії розділу

Оголошення [92]

Пошук

Статистика