Мій сайт

Чернівецьке міське управління освіти

Чернівецька гімназія № 6

 

 

 

 

 

 

 

Методичні матеріали

для класних керівників

до Дня толерантності

 

 

 

 

 

                                                       Розробив:

 

                                                                Вчитель   Ворнік А. С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- 2012 -

 

 

 

 

 Година спілкування « Що таке толерантність?».

 

Мета уроку:

ознайомити учнів з поняттями «індивідуальність», «толерантність»;

показати учням , що важливим у стосунках між людьми є вміння спілкуватися;

допомогти учням усвідомлювати необхідність поважати індивідуальність інших людей та жити в злагоді з близькими та іншими людьми, іншими народами та державами.

Обладнання: Загальна Декларація прав людини, статті 1,2,7,18,25. Конституція України, статті 21,23,24,28,34,35,36,55,57. Дошка, папір, маркери. Плакат «Поводь себе так з іншими, як хотів би, щоб поводилися з тобою». Парти у класі необхідно поставити так, щоб вони знаходилися за спинами учнів, а стільці розставити в коло.

Основні поняття і терміни: Індивідуальність, толерантність, терпимість.

Особливості проведення уроку:

Особливості уроку полягають в тому, щоб показати учням на прикладах з їх власного життя, що важливим у стосунках між людьми є вміння спілкуватися. Чи вміють вони себе поводити так з людьми, щоб їх розуміли, охоче приходили їм на допомогу. В загальному принципі поведінки, який створює між людьми взаєморозуміння, злагоду, втілена мудрість позитивного ставлення до людей «Поводь себе так з іншими, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою». Людина повинна бути самокритичною по відношенню до себе, до своїх вчинків, даючи їм правильну оцінку та поважати інших людей. Необхідно зупинитися і на такому важливому питанні:

Яку людину ми вважаємо вихованою?

З`ясувати це питання можливо шляхом «мозкового штурму», під час якого приймаються всі відповіді учнів, навіть, якщо вони і повторюються. Оскільки під час «мозкового штурму» висловлюються тільки бажаючі, частіше всього - це одні і ті ж самі активні учні, то можна запропонувати учням форму роботи «Коло», яка дозволяє всім присутнім на уроці учням дати свій варіант відповіді, хоча під час цієї форми роботи обов'язково відповіді будуть повторюватися.

 

Хід уроку:

1. Вступ. Організаційні питання - 10 хв.

2. Робота в малих групах (парах) - 10 хв.

3. Робота в великій групі. Дискусія - 20 хв.

4. Підсумки уроку- 3 хв.

5. Поміркуйте - 2 хв.

1. Вступ. 3 метою зацікавлення учнів на початку уроку пропонуємо учням: «Складіть мимоволі руки та подивіться один на одного. Чи схожі ви ? Сядьте так, щоб вам було зручно та ще раз подивіться один на одного. Навіть в таких простих рухах та діях ми різні. Кожен з вас це зробив по-своєму, по-іншому, індивідуально»

Розминка « Ми різні».

Формуємо групи за ознаками:

• за ростом;

• за статтю (хлопчики, дівчата);

• за кольором очей;

• за кольором волосся;

• за кольором взуття тощо.

(Можливі інші приклади – той, хто любить поспати, байдикувати, красиво співає, захищае права інших людей, вміє організувати колектив ...)

Після цього вибираємо одного учня або одну ученицю, зав’язуємо очі хусткою.  Він або вона знаходиться в колі і йому (їй) необхідно вибрати собі пару серед учнів і учениць, що утворили коло.

Завдання:

Не розмовляючи, можна доторкнутися до обличчя, рук, волося, потрібно відгадати свого напарника або напарницю, назвати його (її) ім’я, прізвище, декілька слів розповісти про зовнішіність, характер, хоббі. Після вступу, коли учні заінтриговані,  оголошуємо тему уроку : «Толерантність».

• Що означає це поняття?

• Чи завжди ми в житті толерантні до інших людей?

• Хто така толерантна людина і як виховати в собі ці якості? –

На  ці та багато інших запитань нам доведеться сьогодні відповісти.

Кожна людина неповторна. Світ тому і цікавий, що ми всі різні.

2. РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ (ПАРАХ).

Ділимо клас на малі групи ( пари) та пропонуємо завдання. Кожній парі надається 3 хвилини. Коли час вичерпається, необхідно надати можливість групам презентувати свою роботу.

 Завдання: В класі у вас є друг або подруга. Сядьте поруч і складіть такий перелік:

Я І МІЙ ДРУГ(МОЯ ПОДРУГА) або

Я І МІЙ ОДНОКЛАСНИК (МОЯ ОДНОКЛАСНИЦЯ).

Чим ми схожі?                                            Чим ми відрізняємось?

 

Чи заважають вашому спілкуванню відмінні риси вашої оообистості?

Якщо так, то які?

Якщо ні, то чому?

Висновок. Іноді риси характеру друга чи подруги вас нервують, іноді навпаки, вам допомагають прийняти певне рішення. І не дивлячись на відмінності у ха­рак­терах, ви є друзями, вам цікаво разом. Таку ж терпимість потрібно проявляти до всіх.

3. Робота в великій групі. Дискусія.

Методом «мозкового штурму» з’ясовуються основні відмінності людей.

( Можливі ознаки - раса, національність, вік, стать, темперамент, характер, зовнішність, знак зодіаку, хоббі, інтелект, місце проживання, соціальний та матеріальний стан, фізичні вади, звичаї тощо). У кожної людині особливий характер, інтелект, звички, спосіб життя. Людей потрібно сприймати такими, якими вони є - повні та худі, високі та маленькі, геніальні та звичайні.

Про які народи чи національності більше всього анекдотів?

Як проявляється індивідуальність?

Індивідуальність людини - це благо чи недолік ?  Уявіть собі ситуацію, що всі ми стали одинаковим. Що почуваєте ви, коли ображають інших людей у вашій присутності? Ваші дії. Індивідуальні особливосгі є у кожної людині, і ми повинні ставитися до них терпимо, тобто проявляти толерантність. Чи знаєте ви, що означає це слово?.

Міні-лекція. Термін «толерантність» походить від латинського tоlегаntio - терпимість і означає різновид взаємодії та взаємовідносин між окремими людьми, соціальними групами, політичними партіями, державами на основі взаємоповаги.

Які можуть бути види толерантності?.

Бажано підвести висновок та назвати типи толерантності, які виражаються у відносинах між людьми:

Ø висловлення;

Ø відносини;

Ø дії.

Завдання: до кожного з трьох типів добрати приклади з власного життя, школи, сім’ї, суспільства тощо.

(Можливі варіанти відповідей: людські вади; національність; матеріальне становище; релігійні почуття; відношення до певної політичної парти тощо).

5. Підсумки уроку.

• Про що ви дізналися на уроці?

• Як ви себе почували на уроці, виконуючи завдання?

• Де ви зможете використати набуті на уроці знання та вміння.

Якщо вистачає часу на уроці , можна поставити учням наступне дискусійне питання:

 Яку людину ми вважаємо вихованою?

В кінці уроку підводимо учнів до висновку, що толерантність - це визнання і повага до інших людей, вміння жити разом з іншими людьми.

6. Поміркуйте!

1. Чим я  відрізняюся від більшості людей?

2. В чому моя неповторнісіь?

3. Чим я схожа (ий) на інших людей?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ

Цікаві думки визначних людей про толерантність

 

Щаслива людина та, яка дарує щастя найбільшій кількості людей.

Дені Дідро - французький філософ-просвітитель, 1713-1784

Ваші ідеї мені глибоко осоружні, але я віддам життя
за ваше право їх виголошувати.

Вольтер - францучький просвітитель ХУІПст.

Байдужість - це параліч душі, передчасна смерть.

А.Чехов - російський письменник

Той, хто хоче обвинувачувати, не повинен поспішати.

Мольгр - франпузький драматург ХУПст.

Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про самого себе.

Леонардо да Вінчі - великий італійський живописець, скульптор,

архітектор, учений, 1452-1519

Людина, яка робить інших щасливими, не може сама бути нещасною.

Гельвецій - французький філософ ХУШст.

Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш
звання людини.

Сааді - перський поет ХІІІст.

Жодна зла людина не буває щасливою.

Ювенал - римський поет-сатирик бО д.н.е.

Підняти слабого - цього ще замало: треба ще потім його і підтримати.

В.Шекспір - англійський драматург і поет 1564-1616

Легше вирішує і засуджує той, хто менше замислюється.

Джордано Бруно - італійськии мислитель ХУІст.

Поведінка - це дзеркало, в котрому кожний показує свою подобу.

Гете - німецький поет 1749-1832

 

 

 

 

 

Декларація принципів толерантності.

Стаття 1. ПОНЯТТЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ.

 

Толерантність означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатоманітності культур нашого світу, наших форм самовияву і спосіб виявлення людської індивідуальності. їй сприяють знання, відкритість, спілкування й свобода думки, совісті та переконань. Толерантність це гармонія в багатоманітності. Це не тільки моральний обов'язок, а й політична і правова потреба. Толерантність - це чеснота, яка робить можливим досягнення миру і сприяє заміні культури війни на культуру миру. Толерантність - це не поступка, потачка, чи потурання. Толерантність це перед усім активне ставлення, що формується на основі визнання універсальних прав і основних свобод людини. Толерантність - це зобов'язання сприяти утвердженню прав людини, плюралізму (зокрема культурного плюралізму), демократії і правопорядку. Вияв толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або поступки чужих переконань і визнає таке право за іншими.

Стаття 2. ДЕРЖАВНИЙ РІВЕНЬ.

На державному рівні толерантність потребує справедливого і безпристрасного законодавства, дотримання порядку і судово-процесуальних та адміністративних норм.

Толерантність також вимагає надання кожній людині можливостей для економічного та соціального розвитку без будь-якої дискримінації. Відчуження та марганалізація можуть стати причиною стану пригніченості, ворожості й фанатизму. Для того щоб зробити суспільство толерантнішим, державам слід ратифікувати існуючі міжнародні конвенції про права людини і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві рівноправного підходу й рівності можливостей для всіх груп та окремих людей. В інтересах міжнародної злагоди дуже важливо, щоб окремі люди, громади та нації визнавали й поважали культурний плюралізм людського співтовариства. Мир неможливий без толерантності, а розвиток і демократія неможливі без миру. Нетерпимість може набувати форми маргиналізації соціально найнезахищенішим груп, їх відлучення від громадського та політичного життя, а також насильства і дискримінації стосовно них. Як проголошує Декларація про расові передсуди, «всі люди і групи людей мають право відрізнятися одне від одного».

Стаття З. СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ

Толерантність, як ніколи раніше, важлива в сучасному світі. Ми живемо в добу глобалізації економіки і все більшої мобільності, швидкого розвитку комунікації, і інтеграції та взаємозалежності, в добу великомасштабних міграцій та переміщенні населення, урбанізації й перетворення соціальних структур. Кожен регіон багатоликий, і тому ескалація нетерпимості і конфліктів потенціально загрожує всім частинам світу. Від такої загрози неможливо відмежуватися національними кордонами, оскільки вона має глобальний характер. Засоби комунікації здатні грати конструктивну роль у справі сприяння вільному і відкритому діалогу обговоренню, поширення цінностей толерантності та роз'яснення небезпеки прояву байдужості стосовно міцніючих груп та ідеологій, що сповідують нетерпимість.

Стаття 4. ВИХОВАННЯ.

Виховання є найефективнішим засобом запобігання нетерпимості. Виховання в дусі толерантності починається з навчання людей того, в чому полягають їх спільні права і свободи, щоб забезпечити здійснення цих прав, і з заохочення прагнення захищати права інших. Виховання в дусі толерантності слід розглядати як невідкладний імператив, у зв'язку з цим необхідно заохочувати методи систематичного й раціонального навчання толерантності, які висвітлюють культурні, соціальні, економічні, політичні та релігійні джерела нетерпимості, що лежать в основі насильства і відчуження. Виховання в дусі нетерпимості має бути спрямоване на протидію впливові, що викликає почуття страху й відчуження щодо інших. Воно має сприяти формування в молоді навичок незалежного мислення, критичного осмислення і вироблення суджень, заснованих на моральних цінностях. Ми заявляємо про свою готовність підтримувати й запроваджувати в життя програми наукових досліджень у галузі соціальних наук і виховання в дусі толерантності, прав людини й ненасильства. Це означає необхідність надання особливої уваги питанням підвищення рівня педагогічної підготовки, навчальних планів, змісту підручників і занять, удосконалення інших навчальних матеріалів, зокрема нових загальноосвітніх технологій, з метою виховання чуйних і відповідальних громадян, відкритих до сприйняття інших культур, здатних цінувати свободу, поважати людську гідність та індивідуальність, запобігати конфліктам, або розв'язувати їх ненасильницькими засобами.

Стаття 5. ГОТОВНІСТЬ ДО ДІЇ.

Ми забов'язуємося заохочувати толерантність і ненасильство, використовуючи для цього програми та заклади в галузях освіти, науки, культури й комунікації.

 Стаття 6.   МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ, ПРИСВЯЧЕНИЙ ТОЛЕРАНТНОСТІ.

З метою мобілізації громадськості, привернення уваги до небезпеки, що криються в нетерпимості, і зміцнення прихильності та активізації дій на підтримку заохочення

толерантності та виховання в її дусі, ми урочисто проголошуємо 16 листопада щорічним

Міжнародним днем, присвяченим толерантності.

 

Толерантність, демократія, виховання.

Термін «толерантність» походить від латинського слова tоlеrаntіа - терпіння, яке має значення „переносити, витримувати, терпіти". А сучасне англійське (сучасне значення) tоlеrаnсе, поряд з «терпимістю», означає також «допуск» „допустиме відхилення від стандартного розміру і ваги монети". Це поняття означає ідею міри, межі, до якої можна терпіти іншого, навіть якщо його дії викликають у тебе нерозуміння або опір. Тут немає мови про розуміння чи прийняття іншого таким, який він є, з усіма його перевагами та недоліками, мова тут іде лише про втримання допуску, за межами якого толерантність трансформується в свою протилежність.

Поняття толерантності неоднозначне в різних культурах, воно залежить від історичного досвіду народів. В англійській мові, згудно з Оксфордським словником, толерантність (друге значення) - «готовність і здатність без протесту сприймати особистість чи річ», у французькій —«повага свободи іншого, його способу думання, поведінки, політичних та релігійних поглядів». У китайській мові бути толерантним означає «дозволяти, допускати, виявляти великодушність щодо інших», у перській -«терпіння, терпимість, витривалість, готовність до примирення». В науковій літературі толерантність розглядається перш за все як повага і визнання рівності, відмова від домінування і насильства, визнання багатомірності й різноманітності людської культури, норм, вірувань і відмова від зведення цієї багатоманітності до одноманітності або пе­реваги якогось одного погляду.

Толерантність передбачає готовність прийняти інших такими, які вони є, і взаємодіяти з ними на основі домовленості. Толерантність не має зводитись до індиферентності, конформізму, обмеження власних інтересів. Насамперед вона передбачає взаємність і активну позицію всіх зацікавлених сторін. Толерантність - важливий компонент життєвої позиції зрілої особистості, що має свої цінності та інтереси і готова, якщо знадобиться, їх захищати, але одночасно з повагою ставитися до позицій і цінностей інших людей. Проблема виховання толерантності лежить не лише у площині формування поведінкових навичок, але й у більш глибокій сфері - становлення світогляду.

Толерантна поведінка, як зазначалося, не має бути тільки навичкою взаємовідносин, але й складовою світогляду особистості. Досягнути цього можна лише через внутрішнє переконання, яке приходить з усвідомленням низки понять, формується через критичне осмислення руйнівної сили не толерантної поведінки, нетерпимості та упередженості.

Ще у 18 ст. французький філософ-просвітитель Ф. Вольтер сказав свою знамениту

фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Якщо ми прагнемо бути толерантними, то мусимо:

-бути готовими до того, що всі люди різні - не кращі й не гірші, а просто різні;

- навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те що нам не подобається;

 -цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;

 - зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.